Маргарита Баварська (1456—1501)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Маргарита Баварська.
Маргарита Баварська
нім. Margarete von Bayern
Маргарита Баварська
Маргарита Баварська
Портрет Маргарити Баварської
6-а курфюрстіна-консорт Пфальцу
Початок правління:12 грудня 1476
Кінець правління:25 січня 1501
Попередник:Маргарита Савойська
Наступник:Сибілла Баварська
Дата народження:7 листопада 1456(1456-11-07)
Місце народження:Амберг
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:25 січня 1501(1501-01-25) (44 роки)
Місце смерті:Гайдельберг, Священна Римська імперія
Похованняцерква Святого Духа в Гайдельберзіd
Чоловік:Філіп Пфальцький
Діти:Людвіг, Філіп, Рупрехт, Фрідріх, Єлизавета, Георг, Генріх, Йоганн, Амалія, Барбара, Єлена, Вольфганг, Отто-Генріх, Катерина
Династія:Віттельсбахи
Батько:Людвіг IX
Мати:Амалія Саксонська

Маргари́та Бава́рська (нім. Margarete von Bayern, 7 листопада 1456 — 25 січня 1501) — німецька аристократка XV—XVI століття, донька герцога Ландсгут-Баварії Людвіга IX та Амалії Саксонської, дружина курфюрста Пфальцу Філіпа.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 7 листопада 1456 року в Амберзі. Була третьою дитиною та другою донькою в родині герцога Ландсгут-Баварії Людвіга IX та його дружини Амалії Саксонської. Мала старшу сестру Єлизавету, яка пішла з життя за кілька місяців, та брата Георга. Молодша сестра Анна померла немовлям.

У 17 років була видана заміж за 25-річного Філіпа Пфальцького. Перед цим юнак відхилив кандидатуру Отілії Катценельнбогенської. Маргарита від початку призначалася в дружини Ебергарду Вюртемберзькому, проте союз не відбувся з політичних причин. Перемовини щодо шлюбу із Філіпом велися ще у 1468 році, був навіть укладений шлюбний контракт. Однак опікун принца намагався укласти більш вигідну партію для небожа з Марією Бургундською. Зрештою, у 1473 році цей проєкт остаточно провалився, і були відновлені домовленості з баварським двором[1]. Весілля пройшло в Амберзі й справлялося надзвичайно бучно.

Філіп прибув до міста 19 лютого 1474 року у супроводі матері, тітки Мехтильди та кузена Ебергарда. Наступного дня він разом із Ернстом Саксонським виїхав зустрічати наречену, яку супроводжувала тисяча вершників, одягнених у червоне. Вінчання провів у замку єпископ Регенсбурзький. Після вечері й танців молодят поклали спати о десятій годині. Наступного ранку Маргарита отримала свій ранковий подарунок від чоловіка: 10 000 гульденів та коштовне намисто. Після цього пара відвідала церкву, де єпископ Регенсбурзький благословив їх[1].

Всього у святкуванні взяли участь понад 2000 гостей, у тому числі 14 правлячих князів. За столами було випито 110 тисяч літрів вина[2] та з'їдено 10 тисяч курчат[3]. Турніри та інші урочистості завершили весілля, яке тривало п'ять днів[4]. До історії воно увійшло як «Амберзьке весілля».

Після торжеств молодята залишалися в Амберзі, де 14 квітня 1474 року Філіп був призначений адміністратором Верхнього Пфальцу. У грудні 1476 року, після смерті дядька, став правителем Пфальцу, розпустив свій двір у Амберзі, і пара рушила до Гайдельбергу[1].

Країна в цей час перебувала у стані розквіту, маючи сильну армію та багату казну. Це сприяло тому, що двір подружжя у Гайдельберзі став центром Німецького Відродження.

У подружжя народилося чотирнадцятеро дітей:

  • Людвіг (1478—1544) — курфюрст Пфальцу у 1508—1544 роках, був одружений із Сибіллою Баварською, законних дітей не мав, проте коханка народила йому доньку;
  • Філіп (1480—1541) — єпископ Фрайзінга у 1498—1541 роках та Наумбурга у 1517—1541 роках;
  • Рупрехт (1481—1504) — єпископ Фрайзінга у 1495—1498 роках, був одруженим з Єлизаветою Лансгут-Баварською, мав четверо синів;
  • Фрідріх (1482—1556) — курфюрст Пфальцу у 1544—1556 роках, був одружений з принцесою Доротеєю Данською, дітей не мав;
  • Єлизавета (1483—1522) — була двічі одружена, мала шестеро дітей від другого шлюбу, з яких вижила лише старша донька;
  • Георг (1486—1529) — єпископ Шпеєрський у 1513—1529 роках;
  • Генріх (1487—1552) — єпископ Утрехтський у 1524—1529 роках; Вормський — у 1523—1552, роках, Фрайзінга у 1541—1552 роках;
  • Йоганн (1488—1538) — єпископ Регенсбурзький у 1507—1538 роках;
  • Амалія (1490—1524) — дружина герцога Померанії Георга I, мала трьох дітей;
  • Барбара (1491—1505) — прожила 14 років;
  • Єлена (1493—1524) — дружина герцога Мекленбург-Шверіна Генріха V, мала трьох дітей;
  • Вольфганг (1494—1558) — пфальцграф Ноймаркта і губернатор Верхнього Пфальца, одруженим не був, дітей не мав;
  • Отто-Генріх (6—31 травня 1496) — прожив 3 тижні;
  • Катерина (1499—1526) — абатиса в Нойбурзі.

У 1482 році Маргарита залишила Гайдельберг, рятуючись від чуми, і знайшла притулок у замку Вінцінген у Пфальцькому лісі, де народила свого четвертого сина Фрідріха.

Завдяки дружині, Філіп мав добрі відносини з її братом, герцогом Георгом Багатим; їхні діти одружилися в 1499 році. Династичний шлюб став початком політичного та військового союзу між Ландсгут-Баварією та Пфальцем. Георг, у якого не було спадкоємця чоловічої статі, заповів володіння своєму зятеві і племіннику.

Померла Маргарита 25 січня 1501 року у Гайдельберзі. Була похована у церкві Святого Духа[5].

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Фрідріх Баварський
 
Маддалена Вісконті
 
Альбрехт IV
 
Йоганна Софія Баварська
 
Фрідріх I
 
Катерина Брауншвейг-Люнебурзька
 
Ернст Залізний
 
Кімбурга Мазовецька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх XVI
 
 
 
 
 
Маргарита Австрійська
 
 
 
 
 
Фрідріх II
 
 
 
 
 
Маргарита Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг IX
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маргарита
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в «Амберзьке весілля» [1] [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. ↑ Peter Jeschke, Michael Matheus: Rural sources of law from the Kurmainzer Rheingau, Volume 54, Franz Steiner Verlag, 2003
  3. ↑ Rösener Werner, Carol Fey: Court and religious culture in the late Middle Ages, Oxford University Press, 2008, стор. 155
  4. ↑ Весільний фонтан в Амберзі [2] [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. ↑ Церква Святого Духу [3] [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Max Spindler, Andreas Kraus: Handbuch der bayerischen Geschichte. Band 3, C. H. Beck, 1995, ISBN 3-406-39453-1, стор. 79.
  • Franz Prechtl: Die „Amberger Hochzeit“ 1474: eine „Hochzeit“ für Amberg. Amberger Fremdenverkehrsverein, 1997, ISBN 3-928908-13-8.
  • Lothar Kolmer: Die Amberger Hochzeit von 1474 – Turnieren, Tanzen, Trinken. In: Johannes Laschinger (Hrsg.): Aus Ammenberg wird Amberg. Amberg 2010, ISBN 978-3-924707-09-5, стор. 208–222.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маргарита_Баварська_(1456—1501)&oldid=43125087